Архіви категорій: Новини

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНИ СІЧОВОЇ Й УКРАЇНИ ХОЛОПСЬКОЇ

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНИ СІЧОВОЇ Й УКРАЇНИ ХОЛОПСЬКОЇ У ВЕСЕЛИХ ОПОВІДКАХ І ПОРТРЕТАХ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ХОЛОПСТВА або ЧОМУ ЛЮДИ РИДАЛИ ЗА СТАЛІНИМ

Я повертаюсь з чергового фронтового рейсу. Рейс був коротким, бо я щось розчихалась, розкашлялась, затемпературила, вломило тіло, голова тріщала, запахи зникли

“Упс. Приїхали.” – думала собі я, тикаючи кулаком в простягнені назустріч кулаки, а втім роздумувала і обіймалась з паршивцями, а як з ними не обійматись, коли вони такі класні і люблю їх щиро.

-Позаражаю я вас. – бурчала я.

-Та хоч би ми вас не позаражали. – реготали хлопці, кашляючи в кулак, шморгаючи, температурячи, потираючи ломлені вірусним болем тіла й голови.

Навколо свистіли протяги, як і годиться, ми думали про ремонт локації – знайти й купити вікна, чи ну їх, ті вікна, їх все одно першим вибухом виб’є, а може закласти цеглою, а може, забити ОСБ і затулити щілини монтажною піною?

-А якщо ми вам доставимо по всьому ще й обігрівачі?

-Проводка полетить. А як не полетить, то ви уявляєте, які прийдуть рахунки за електроенергію?

-Так. Тільки не кажіть, що ви самі сплачуєте за енергію в локації.

-Гиииии… А хто ж? – реготали хлопці.

-Мать-мать-мать… – повторювала я. – Нормальна армія, чо. Сам воюй, сам роби ремонт, сам сплачуй комунальні.

-Та не переживайте ви так. – сміялись хлопці. – Ми ж тут лише іноді ночуємо. А так днями на позиціях. Там в бліндажах тепло, там буржуйки. Та й від роботи іноді аж жарко.

-Мать-мать-мать… шепотіла я.

Сім років вони захищають свою країну.

Якщо рахувати з Майданом, то скоро вісім.

І я спокійна за країну, раз в неї є такий форпост – ці реготливі, іронічні, часом спокійні як вивірений постріл. Оці чоловіки й жінки нинішньої Січі, нашого щита перед ворогом.

…161 рік тому.

Відміна кріпосного права.

-Мамо, чому ви плачете?

-Ми тепер не панські.

-Тато сказали, що це добре. Нова радість стала, сказали.

-А жити як? То хоч при панах жили, а пани в нас добрі. А тепер як без пана?

О, я не знаю, чи був насправді такий діалог. Але я знаю точно, що його не могло не бути.

Ми – країна козацької вольниці, але не всим же бути козаками.

Але комусь без пана жити важко. А хтось народився саме для того, аби служити пану.

“Холопи — назва невільних людей у давній Русі, вживана поряд з назвою «челядь». Холопами називали чоловіків, а жінок — рабами. Холопи – населення, що перебувало у повній власності князя.”(Вікіпедія)

… сорок років тому.

Був у нас в селі пан.

І нічого в селі не могло статись і відбутись без його високого дозволу. Дозволу пана нашого, директора місцевого заводика.

Пан був добрим і демократичним. Членом партії й заслуженим працівником соціалістичного господарства. І кожен, хто мав проблему, міг прийти до пана в кабінет – і пан вирішував проблему смерда.

Або не вирішував.

Залежало від панського настрою і суми хабаря.

А ще залежало від жінок. Пан дуже ласим був до жінок, і чоловіки села тим часто користались, підсовуючи пану дружину, доньку, родичку, власну коханку. А жінки й поготів.

Я мала була, але пам’ятаю, як чубились жінки біля магазину, на головній сільській площі:

– Та він мені за одну ніч сапоги подарував! – кричала одна.

– Та він мені за дві ночі квартиру організував! – била козирем друга.

Народ спостерігав, а чоловіки цих жінок – я це добре пам’ятаю – стояли в натовпі і задоволено реготали. Мене ще тоді це вразило.

– То чоловіки в курсі кохань дружин з паном? – питалась я.

– Не лише в курсі, а й самі ініціювали. – відповідали мені.

Високі.

Високі пансько-челядні стосунки.

Чи можна було не ставати до цих стосунків, лишитись скраю?

Можна, звичайно, але тоді ви мусіли поїхати з села назавжди. Якщо якась жінка не давала пану, що поклав на неї око, а чоловік горою ставав за жінку – усе робилось дуже просто. Викликалась міліція, в чоловіка знаходили вдома щось заборонене – і привіт, голубі над нашей зоной.

Іноді робилось ще простіше. Примусова госпіталізація до психушки. Звідти людина поверталась тихою та блаженною. Дуже любив пан кидати до психушки інакомислячих. Для відлову таких був напоготові міліцейський «бобік» і свої лікарі.

Стрімкий політ пана завершила саме наша сім’я.

Якось зібрались в нашому домі тітки. Тато журналіст, написав потрібні звернення. Мама вчителька, ті листи відредагувала. Ще одна тітка, родичка зам міністра, зробила дзвінок – і тітки поїхали до столиці, в главк. Главк, зрозумівши масштаби панського розкрадання соціалістичного майна, направив тіток до міністерства. Мама й тато на місці, в селі, забезпечили свідків, які не боялись ще говорити (дивом такі знайшлись) – і понеслось розслідування, результати якого вразили навіть ту совдепівську, наскрізь прогнившу систему.

Пан сіли на двадцять п’ять.

Разом з ним присіли на двадцять п’ять деякі зами та директорка магазину.

Нова радість стала в селі, прийшов новий директор. Теж крав, але значно менше, і не одразу. Але услід нашій сім’ї косились довго. Іноді мужиків напідпитку біля магазину проривало:

– А от раньше я міг піти до пана і все вирішити! А зараз що? Камінь не вкрадеш, а жити як? Як жити?

– Та ти не ходив, твоя жінка ходила. – реготав п’яненький натовп.

– І що, що жінка? Значить, хороша жінка. Он на твою ніхто не подивиться, а моя мені від пана квартиру принесла!

А коли помер пан в колонії, не досидівши й половини строку – на його похорон зібралось все село.

І все село ридало. Жінки бились в істериці. Бо нема пана, пішла епоха.

– Чому ви ридали? – спитала я одну. – Ви ж самі казали, як стало краще жити після того розслідування. Які злодійства за його правління звершались, ви ж розказували.

– Так хороший же був. Сам крав і людям давав. А тепер так просто не вкрадеш.

– А що до кабінету зазивав, то вам, як жінці, і нічого? – допитувалась я.

– Та й що? Мене од цього убуде, чи що? Ну, дала пану. Так він задурно ніколи не брав, завжди щось дарував. – мрійливо всміхалась мені у відповідь старіюча совдепівська Месаліна.

Оце найстрашніше – ридати за гробом пана, битись в істериці по смерті господаря – наче не налізає до голів сучасних людей.

Чому вони ридали, вони що, не розуміли свого принизливого становища?

Ніколи не могла цього зрозуміти.

«Че́лядь (збірне, однина — челя́дник, челяди́нець) — у давній Русі залежне населення — особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину. До челяді належали закупи, смерди, холопи тощо. До 9 ст. термін вживався для означення рабів у стані патріархального рабства; у 9-10 ст. — щодо рабів, які стали об’єктами купівлі-продажу. Згодом (з 11 ст.) — збірна назва населення феодальної вотчини, яке перебувало в різних формах залежності від землевласника (холопи, закупи, смерди тощо).За козацьких часів і пізніше челяддю називали слуг та інших постійних членів господарства. Кріпаків-челядників зазвичай звали дворовими людьми.» (Вікіпедія)

…156 років тому.

Тринадцята поправка, Авраам Лінкольно гордо підводить голову. Бушують страсті. А коли страсті уляжуться – багато хто з колишніх рабів пожалкує про відміну рабства. Це ж треба пробиватись самому. Самому шукати роботу, можливості прогодувати сім’ю. А хтось одразу кидався в ноги господарю, молив не виганяти, бо як жити без господаря? Господар все за тебе вирішить, господар тебе нагодує, господар дасть тобі хижу з дірявим дахом. Ну, то й що, що дах дірявий? Але хижа дармова. Ну, то й що, що треба задурно чорно працювати? А із-за тої клятої поправки тепер самому будувати собі хижу?

“Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Упродовж історії рабство було часто легалізованим, тобто людина була рабом de jure і розглядалася рухомим майном. У сучасному розумінні термін «рабство» інколи використовується для позначення суміжних категорій насильницького або ненасильницького примушування людей для виконання певної роботи.” (Вікіпедія)

…68 років тому.

Холодний березень.

Труна з проклятим тілом виставлена в Колонному залі, йде мільйонний натовп повз труну. Ридають люди. Майже у кожного з цих людей є репресовані у сім’ях, є загиблі і згинувші в таборах. Хтось з них вже відсидів й сам, дивом повернувся. Хтось пройшов війну і точно знає, як кидали людське м’ясо в атаку, задавити озброєного ворога числом та масою.

Адже баби ще нарожають.

Але всі вони ридають біля величного гроба одного з найвидатніших людожерів світу. Люди у селах і містах б’ються в істериці. Господар помер. Помер господар. Як тепер жити без господаря?

Ну, і що, що людожер? Але життя скінчилось.

Без пана.

Без царя.

Без господаря.

“Смерд (дав.-рус. смьрдъ) — член громади на Русі у ХІ-XV століттях, людина, позбавлена особистої свободи і власності.” (Вікіпедія)

… я повертаюсь нині з фронту і наспіх проглядаю стрічку новин.

О, побігли якісь люди під будинок Порошенка.

О, ще якісь люди побігли туди ж.

О, тепер вже якісь люди побігли під будинок Зеленського.

«Віла-Баджо проти Віла-Рібо» – пише одна моя френдеса. Вона регоче над цими битвами, і це регіт здорової людини.

«Битва під Старими Жопками» – сміється ще один френд, і це сміх здорової людини.

«Неподалік від тої луки, місця тієї жорстокої січі, в якій, почитай, вся сила Півночі зійшлася з усією міццю нільфгаардскою, стояли раніше два рибальських поселення: Старі Жопки і Бренна. Однак, же до того часу Бренна була вже спалена дотла, то говорили спочатку про «Битву під Старими Жопками». Тепер же говорять не інакше як «Битва під Бренно», і тому є дві причини. Primo, відбудована Бренна стала в цю пору великим і квітучим поселенням, а Старі Жопки багато літ не заселялися і слід по них пропав, заріс кропивою, пирієм і лопухами. Secundo, якось не личила така назва великим достопам’ятним і трагічним боям. Та й вірно, як же так: баталія, в якій тридцять з лишком тисяч бійців полягло, – і раптом мало що Жопки, так ще й Старі? » (Сапковський)

Мені пофіг на ті битви.

Мене цікавить дещо інше.

-Ось! Наробила канапок, мчу в Козин. – віщає якась тітонька.

І фото канапок. І коменти:

-Ми слідом! Теж робимо канапки.

-Так все знайомо, так ностальгічно. Аж запахом Майдану потягнуло. – сходить слюнями ще одна.

– Я примчала до Києва, щойно з потяга. Сідаю до машини, лечу на захист нашого гетьмана. Хто зі мною? – свободою на барикадах летить фейсбуком і Києвом екзальтована дамочка, назустріч вітру, волоси назад.

З жадібною цікавістю читаю такі пости. Нікого не розфренджую, боже збав, мені цікаві ці екземпляри, спостерігаю. Я поясню, чому.

Якщо відкинути усі нашарування:

-політичні мотиви;

-боротьба одного табору проти другого;

-конспіративну теорію першу – це банкова натравила тітушок на нашого гетьмана!

-конспіративну теорію другу – це гетьман сам замовив напад на свій маєток, щоб відволікти увагу від справи Медведчука!

лишається одне конкретне явище – люди поспішають захистити маєток СВОГО мільярдера.

Холопи біжать на поклик СВОГО пана.

Чи розуміють ці люди, що мільярдер в змозі найняти додаткову охорону, яка змете ту малу срань, що прийшла галасувати під мільярдерський паркан? – так, можливо розуміють.

В такому разі вони розуміють, що їх використовують для красивої (насправді ні) медійної картинки і згоджуються з цим використанням своїх тіл, свого слова, своєї присутності, і волоси назад.

Але ж це принизливо. Це так по-холопськи. Так мислю я і та частина мого середовища, що регоче над Козинськими битвами.

Але ж люди самі йдуть на це приниження – а принижуватись аж так можливо лише тоді, коли ти на неабиякій зарплатні.

Або під певними бонусами від пана.

Бонуси і зарплатню платити всім прибувшим пан не стане, це ясно.

Оті канапки, що робить тьотя з майданною ностальгією, отой порив екзальтованої дамочки:

-Всі, хто любить мене, за мнов! На Козин! Ура!

Все це робиться щиро, на чистому серці.

Без зарплатні і навіть часом без панських бонусів.

На цьому моє побудування притягнутої на глобус логіки рушиться, я починаю розуміти, що більшість тих людей біжить на захист мільярдерського маєтку лише тому, що пана ж…

господаря ж…

власника ж…

образили.

А пан же ж наш.

А господар-то свій.

А мільярдер бо рідний, такий величний і простий.

Яким вже там запахом Майдану тягне холопам, спишемо на екзальтованість дамочок.

Бо хлопчики, які тримають стрій – насправді розуміють, що їх покликано для сворення картинки.

Це як було у нас в селі – жіночка йшла до пана в кабінет, бо лягти під пана престижно, бо коли ще випаде таке, щоб чоловік дозволив секс на стороні, ну, і бо для родини корисно.

Але підкладали жіночок все ж чоловіки!

І саме чоловіки потім, стоячи в натовпі, гордо всміхались, коли чубились жінки за результат секс-змагань:

– А мені пан квартиру подарував!

– А мені лише за одну ніч сапоги подарував!

… я їду з фронта.

Там стоять чоловіки й жінки, які восьмий рік ЗАХИЩАЮТЬ СВОЮ КРАЇНУ.

Приїхавши, я поринаю до фейсбука і бачу, як народ регоче над Козинським протистоянням.

Як войовничі хлопці, тактикульні аж до зубів – ЗАХИЩАЮТЬ МАЄТОК МІЛЬЯРДЕРА.

Я знизую плечима, дивлячись, як схвильовані екзальтовані жіночки, вся порив назустріч вітру, волоси назад – везуть канапки та борщі ЗАХИСНИКАМ СВОГО ПАНА.

І оці два порівняння ріжуть мені серце.

Одні – на фронті, за країну, другі – під панськими хоромами, кладуть серця і душі за пана.

Я намагаюсь уявити, за якого мільярдера чи мільйонера я стану під панськими хоромами?

Відповіді немає. Нема такого мільйонера чи мільярдера, якого кинусь я захищати, вся порив, волоси назад.

Я знаю, що таких багато. Я бачу фейсбук, повний реготу над цими екзальтованими захисниками. І мене тішить той регіт. Нормальна козацька вольниця людей, нема над ними пана.

Я дивлюсь на фото хлопчиків, які стоять і тлимають стлій – я не бачу там фронтових військових. Реальних фронтових. Усі, кого я бачу з наче фронтових – ніжкою стали, постояли на фронті трохи і давай на цьому будувати кар’єру. Тут, в теплому тилу.

Я дивлюсь на схвильованих жіночок з борщами, кулешиком, канапками, і розумію, що ці жіночки, занеси їх на сорок років тому в наше село – першими побігли б лягати під пана, у його кабінеті. І ці ж жіночки потім би хвалились одна перед одною на сільській площі біля магазину:

– А мені пан за одну ніч чоботи подарував!

– А мені за дві ночі квартиру подарував!

І гендерні особливості тут не мають гендерного забарвлення. Хлопчики теж можуть робити канапки. Дівчатка теж можуть тлимати стлій. Хлопчики теж можуть бути шлюхами у панському кабінеті. Дівчатка теж можуть підкладати під пана своїх хлопчиків. Чого не зробиш для задоволення свого пана?

І, здається, я починаю розуміти відповідь на питання всього мого життя:

– Чому ридали люди за Сталіним?

– Чому билось в риданнях моє село за паном?

Все просто.

Ми – країна козацької вольниці.

Але ми ще й країна кріпосних, холопів, челядників, смердів.

У когось роки й загибелі пращурів у битвах за свободу не витравили вольний дух, прагнення свободи від кого б не було.

А в когось роки не витравили раболєпія й бажання пану ручку цілувати.

А вже хто з нас хто – кожен обирає сам.

ілюстрації взято з інтернету.

Тут – панський маєток і портрети сучасних українських холопів та холопок.

Автор: Діана Макарова

Від редакції: Діана Макарова відома українська волонтерка, керівниця “ФОНД Діани Макарової”, який з перших днів війни займається наданням допомоги армії та Національній гвардії України, пораненим та біженцям, сім’ям військовослужбовців.

Для школярів Новоархангельської громади презентували професію юрист

Для школярів Новоархангельської громади презентували професію юрист

Фахівець з питань зайнятості Новоархангельськоїрайонної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості Лариса Екало для учнівської молоді Опорного закладу освіти «Новоархангельського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Новоархангельської селищної ради» провела профорієнтаційний урок.

Захід проходив у формі дружнього діалогу, де учні обговорювали, наскільки важливим та відповідальним кроком є вибір майбутньої професії. Фахівчиня служби зайнятості наголосила, що, обираючи майбутню професію, слід обов’язково враховувати не тільки свої інтереси, а й нахили, здібності та фізичні можливості.

Під час уроку для учнів було проведено анкетування з метою визначення напрямків професійної діяльності. Старшокласники із захопленням брали участь у вікторинах та конкурсах, відгадували загадки та ребуси на професійну тематику, ділились мріями і планами щодо майбутньої професії.

Також на профорієнтаційний урок було запрошено представника професії «юрист» –  фахівця Новоархангельського бюро безоплатної правової допомоги Михайла Філіпенка. Він розповів про плюси та мінуси роботи правозахисників, цікаві історії клієнтів правового характеру, які йому довелося розглядати та приводити у відповідність до вимог чинного законодавства. Учні ставили чимало запитань, адже серед них були й такі, які в майбутньому хочуть обрати саме цю професію.

До того ж корисною для старшокласників була інформація про веббазовану платформу «Моя професія: консультаційна мережа». Вони дізналися про можливість безкоштовно пройти профорієнтаційне тестування та отримати комплексний звіт, який допоможе зробити важливий вибір щодо майбутньої професії.Л. Екало,  провідний фахівець з питань зайнятості  Новоархангельської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості

ВИДАЧА по 2 ГЕКТАРА ОСГ ЛЮДЯМ

Сьогодні отримав декілька дзвінків з Новоархангельської ОТГ з інформацією про те, що вже декілька сесій підряд роздають землю, то невитребувані паї, то по 2 га людям.

Цікава ситуація, на офіційних сторінках і в групі Новоархангельської селищної ради про сесії, які ж питання розглянули чи про видачу землі, жодної згадки не має.

Виникає питання, ЧОМУ???!

Вроді як “добру справу роблять” – видідяють людям довгоочікуваних по 2 га.

Але не все так просто як здається… ” Гроші не люблять шуму”, а земля – це не маленькі кошти!

Відбувається так званий певний законний ‘”дерибан”.

У деяких аграріїв закінчуються договора оренди, відповідно є привід для прийняття рішень.

Як приклад , це сьогоднішня ( 29.09.2021р) сесія Новоархангельської селищної ради, на якій було надано дозвола на розробку проектної документації на землю під ОСГ ( по 2 га) більш ніж 50-тьом особам.

Певна частина цих осіб є родичами діючих депутатів, також серед них є і працівники селищної ради.

Загалом, це понад 100 га землі.

І що цікаво, в результаті – велику частину цих земельних ділянок буде обробляти ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО сім’ї Шамановських.

Такі були умови людям, які отримують дані земельні ділянки.

Ну що ж, висновок простий – фермерське господарство сина селищного голови після цієї каденції матиме як мінімум в декілька разів більше землі. “Все по чесному” – це ж оренда!

Автор: Олександр Маличенко

Дайджест від центру зайнятості: навчання

У вересні поточного року обласний центр зайнятості має можливість навчити безробітних громадян на базі Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості професії «Фрезерувальник».

Фрезерувальник – фахівець з обробки металевих виробів на фрезерному верстаті. За кресленням деталі та технологічною картою він визначає послідовність обробки деталі, а за допомогою вимірювальних інструментів перевіряє відповідність деталі кресленням. У своїй роботі цей майстер металообробки використовує електромеханічне обладнання (фрезерний верстат) і вимірювальні інструменти.

Навчання розпочинається 06 вересня поточного року, термін навчання – 5,5 місяці.

Умовами до направлення на навчання є:

повна/базова загальна середня освіта;

вік особи не менше 18 років;

медична довідка.

Для безробітних громадян, які зареєстровані в службі зайнятості, професійне навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Звертаємо увагу, що у зв’язку з карантинними обмеженнями графіки навчання можуть бути змінені, за більш детальною інформацією звертайтеся до відділу організації профнавчання Кіровоградського обласного центру зайнятості за телефоном (0522) 32-13-28.

Копірайтинг — професія для успішного майбутнього

Хочеш опанувати нову професію?

Пропонуємо соціальну програму «Дистанційний онлайн-курс для осіб з інвалідністю. Копірайтинг — професія для успішного майбутнього».

Програма реалізується за підтримки Фонду соціального захисту інвалідів та Міністерства соціальної політики України.

Ця програма створена Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів», щоб навчити учасників програми — осіб з інвалідністю та/або членів сімей, у складі яких є особа з інвалідністю, що потребує постійного догляду, — одній з найпопулярніших і найперспективніших онлайн-професій — копірайтингу (контент-менеджменту).

Копірайтер — це сучасна та затребувана на ринку праці професія, яка допоможе учасникам програми як творчо реалізуватись, так і надалі знайти роботу та гідно забезпечувати себе і членів своєї родини.

Наразі в Україні проживає 2,7 млн людей з інвалідністю, з яких менш ніж 20% є працевлаштованими. До того ж 1,4 млн осіб мають 3-ю групу інвалідності, яка дозволяє їм працювати. А в разі пристосування робочих місць до потреб людини з інвалідністю, частина осіб з 2-ю та 1-ю групою можуть працювати на робочому місці або віддалено.

ДОЛУЧИТИСЯ ДО ПРОГРАМИ МОЖУТЬ: люди з інвалідністю та/або члени сімей, у складі яких є особа з інвалідністю, що потребує постійного догляду.

УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ Є БЕЗКОШТОВНОЮ.

ДАТА ПОЧАТКУ КУРСУ: 01 вересня 2021 року.

ТРИВАЛІСТЬ КУРСУ: 4 місяці (по 2 уроки на тиждень).

КІЛЬКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН: 135 годин.

Програмою курсу передбачені домашні завдання, спрямовані на закріплення отриманих знань. Домашні роботи будуть перевірятися кураторами програми.

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ УЧАСНИКІВ: 40 осіб, які будуть розділені на 2 підгрупи (по 20 осіб відповідно).

ДЛЯ НАВЧАННЯ НЕОБХІДНО: комп’ютер, ноутбук або планшет та доступ до мережі Інтернет.

ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ НАВЧАННЯ УЧАСНИКИ ПРОГРАМИ ОТРИМАЮТЬ СЕРТИФІКАТ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ КУРСУ.

ДЛЯ УЧАСТІ В ПРОГРАМІ необхідно направити електронний лист на пошту vgoi.psi@gmail.com, вказавши тему листа: «Онлайн-курс. Копірайтинг», а в самому листі зазначити:

1. Ваше ПІБ (прізвище, ім’я, по батькові).

2. Ваш вік.

3. Ваш номер мобільного телефону.

4. Адресу вашої електронної пошти для зв’язку.

5. Ваш статус: людина з інвалідністю або член сім’ї, у складі якої є людина з інвалідністю, що потребує постійного догляду.

У разі виникнення запитань та/або труднощів з реєстрацією контактною особою з боку організації є Катерина: телефон: (050) 810-32-45.

Матеріал підготовлено: Кiровоградський обласний центр зайнятості 

Раніше ми писали про те, чи пройшла дослідження на надійність вакцина від SARS-CoV-2 AstraZeneca та про те, як не втратити право на власну земельну ділянку в авторскій статті від Михайла Апостола.

Дайджест від центру зайнятості: вакансії та новини

У Кіровоградській області затребувані лікарі

За інформацією обласного центру зайнятості, на Кіровоградщині не вистачає лікарів.

Станом на 25 серпня у базі вакансій Кіровоградського обласного центру зайнятості зареєстровано 1568 вакантних посад. Наразі державні установи та лікувальні заклади області потребують 159 фахівців за професіями:

  • лікар – 5 вакансій;
  • лікар ветеринарної медицини – 19 вакансій;
  • лікар з гігієни дітей та підлітків – 1 вакансія;
  • лікар з гігієни праці – 1 вакансія;
  • лікар з лікувальної фізкультури та спортивної медицини – 1 вакансія;
  • лікар з ультразвукової діагностики – 2 вакансії;
  • лікар загальної практики-сімейний лікар – 23 вакансії;
  • лікар із загальної гігієни – 14 вакансій;
  • лікар приймальної палати (відділення) – 1 вакансія;
  • лікар функціональної діагностики – 3 вакансії;
  • лікар-акушер-гінеколог – 2 вакансії;
  • лікар-анестезіолог – 9 вакансій;
  • лікар-гінеколог для дітей та підлітків – 1 вакансія;
  • лікар-дерматовенеролог – 1 вакансія;
  • лікар-ендокринолог – 1 вакансія;
  • лікар-ендоскопіст – 2 вакансії;
  • лікар-епідеміолог – 1 вакансія;
  • лікар-інфекціоніст – 3 вакансії;
  • лікар-кардіолог – 3 вакансії;
  • лікар-лаборант – 1 вакансія;
  • лікар-нарколог – 1 вакансія;
  • лікар-невролог дитячий – 1 вакансія;
  • лікар-невропатолог – 4 вакансії;
  • лікар-нефролог – 1 вакансія;
  • лікар-онколог – 2 вакансії;
  • лікар-ортопед-травматолог – 1 вакансія;
  • лікар-отоларинголог – 3 вакансії;
  • лікар-офтальмолог – 4 вакансії;
  • лікар-патологоанатом – 2 вакансії;
  • лікар-педіатр – 5 вакансій;
  • лікар-педіатр дільничний – 1 вакансія;
  • лікар-педіатр-неонатолог – 1 вакансія;
  • лікар-психіатр – 6 вакансій;
  • лікар-рентгенолог – 1 вакансія;
  • лікар-стоматолог – 3 вакансії;
  • лікар-терапевт – 10 вакансій;
  • лікар-терапевт дільничний – 1 вакансія;
  • лікар-уролог – 4 вакансії;
  • лікар-фізіотерапевт – 3 вакансії;
  • лікар-фтизіатр – 3 вакансії;
  • лікар-хірург – 7 вакансій;
  • начальник (директор, завідувач та ін.) лікарні (клініки) ветеринарної медицини – 1 вакансія.

Роботодавці області готові платити лікарям від 4100,12 (0,5 ставки) до 17450 гривень. Таку заробітну плату вказують роботодавці під час подання вакансій до центрів зайнятості Кіровоградщини. Різниця в зарплатні пояснюється вимогами до кваліфікаційного рівня, категорії працівника, стажу роботи тощо.

У Кіровоградській області затребувані слюсарі

За інформацією обласного центру зайнятості, на Кіровоградщині не вистачає слюсарів. Станом на 28 серпня у базі вакансій Кіровоградського обласного центру зайнятості зареєстровано 1609 вакантних посад. Наразі підприємства області потребують 94 фахівців за професіями:

  • слюсар аварійно-відбудовних робіт – 5 вакансій;
  • слюсар будівельний– 1 вакансія;
  • слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування – 2 вакансії;
  • слюсар з експлуатації та ремонту підземних газопроводів – 1 вакансія;
  • слюсар з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (електромеханіка) – 4 вакансії;
  • слюсар з механоскладальних робіт – 16 вакансій;
  • слюсар з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування – 2 вакансії;
  • слюсар з ремонту колісних транспортних засобів – 15 вакансій;
  • слюсар з ремонту рухомого складу – 13 вакансій;
  • слюсар з ремонту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання – 2 вакансії;
  • слюсар з ремонту та обслуговування систем вентиляції та кондиціювання – 4 вакансії;
  • слюсар із складання металевих конструкцій – 3 вакансії;
  • слюсар-електрик з ремонту електроустаткування – 3 вакансії;
  • слюсар-інструментальник – 3 вакансії;
  • слюсар-ремонтник – 12 вакансій;
  • слюсар-сантехнік – 8 вакансій.

Роботодавці області готові платити слюсарям від «мінімалки» (6 000) до 11 000 гривень. Таку заробітну плату вказують роботодавці під час подання вакансій до центрів зайнятості Кіровоградщини. Різниця в зарплатні пояснюється вимогами до кваліфікаційного рівня, категорії працівника, стажу роботи тощо.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

Електронні опції від центру зайнятості: інтерактивна мапа вакансій

Шукаєте роботу та є користувачем мережі Інтернет?

Запрошуємо завітати на сайт Кіровоградського обласного центру зайнятості!

У рубриці «Громадянам» ви можете ознайомитись з інтерактивною мапою вакансій.

Мапа дозволяє дистанційно (за допомогою ґаджетів та персонального комп’ютера) здійснювати пошук вакансій за містами та районами області.

Також маєте змогу ознайомитись з характеристиками вакансій, зокрема з розміром заробітної плати.

Користуйтесь інтернет-ресурсами державної служби зайнятості!

Знайдіть роботу своєї мрії!

Серед безробітних Кіровоградщини переважають жінки та молодь

Станом на 01 серпня 2021 року в центрах зайнятості області було зареєстровано 13,1 тис. безробітних громадян.

У січні–липні 2021 року статус безробітного мали майже 37,2 тис. осіб, з яких 54,0% складали жінки, 31,0% – молодь  віком до 35 років, мешканці сільської місцевості – 47,8%. З них отримали статус безробітного безпосередньо в липні 1,6 тис. осіб.

Матеріал підготовлено: Кiровоградський обласний центр зайнятості 

Раніше ми писали про захоплення Російською православною церквою території, котра належить навчальному закладу та про про те, як виховувати геніальних діток у авторській статті від Ольги Халепи.

Радянський рубль чи українська гривня?

Як порівняти ціни СРСР і сучасні?

Хоча би від останньої “хрущовської” деномінації 1961 року – за найситніших 30 років СРСР?

Найточніше і найпростіше – в золоті.

На “дерев’яних” радянських рублях було написано що вони забезпечені золотом.

Вміст золота в радянському рублі було встановлено в 1961 році.

В одному радянському рублі (“карбованець” для жителя України – ред.) мало знаходитись 0,987412 грама золота і така кількість дорогоцінного металу незмінно декларувалась аж до 1990 року.

На 100 радянських рублів в 1990 році теоретично можна було купити 100 грам золота. Однак, за спробу зробити це громадянина Союзу Радянських Соціалістичних Республік чекали або в’язниця, або розстріл. Саме тому радянські гроші називали “дерев’яними” і були вони, скоріше, талонами на харчування.

В СРСР ціна на золото стабільно зростала з шести до 55 рублів за грам золота 583 проби. При нескладному перерахунку отримуємо ціну близько 94 рублів за грам щирого золота найвищої проби.

У США стабільна ціна золота з $1,1 під час страшної нафтової кризи 70-х різко зросла до відносно стабільних біржових коливань в діапазоні $10…14 за грам. Як результат, ринковий курс коливався в діапазоні приблизно 3…8 рублів за долар.

Приблизно за такою ціною і продавалися долари на чорному ринку СРСР.

Приблизно таке ж співвідношення цін було і на різні якісні товари. Наприклад, між супермаркетами Бостона та Бесарабськоим ринком Києва або одеським Привозом таке співвідношення коливалось в межах у 3…8 раз.

Офіційна, “брудними”, середня зарплата в СРСР, в 1970 році, становила 122 рубля (6,4 грама).

Вже через п’ять років вона досягла позначки 145,8 рублів.

В 1980-му – аж 168,90 рублів. Що дорівнювало 3,9 грамам золота.

Наприкінці існування Союзу, середня зарплата в промисловості складала, в еквіваленті, до 2-3 грам золота на місяць. В колгоспах мій дід отримував 30 рублів, тобто ~0,3 грама золота в місяць. Мій батько інженер отримував вже 60 рублів – 0,6 грам.

Ціна автомобіля ГАЗ-24 “Волга” у 1983-му році офіційно складала 11 200 руб (261 грам як на 80…85-й рік). Але на базарі трішки вживана продавалася за 20 000 рублів – було потрібно або переплатити за блат, або вистояти у черзі років 20.

Тому дрібний радянський інженер, мінімально дотичний до безплатного розподілу автомобілів між головами колгоспів області, зміг вижити на 60 рублів зарплати.

01.01.1992 1000-рубльова банкнота – останні радянські гроші, які випустив “Государственный банк СССР”. Юрій Сомов

А що в Україні?

Середня зарплата в Україні, у червні 2021, згідно з оприлюдненими статистичними даними склала 14 313 грн.

Що дорівнює 9,25 грамам золота на місяць.

При, часто в рази, нижчих цінах.

Без необхідності вистоювати цілу вічність у черзі.

І не шукаючи грошей на сплату хабаря за блат.

А в Сполучених Штатах?

Сто років тому (до Великої депресії і її 32-го президента, Франкліна Делано Рузвельта), у США діяв золотий стандарт – законом встановлювалося що одна унція золота коштує чітко $20 (згодом – 35 доларів за трійську унцію золота, у відповідності до «Золотого резервного акту» від 1934 р. – ред.).

Тобто $0,64 за один грам або 1.56 грама за 1 долар.

В цей час за $1 можна було купити черевики, за $290 (453 грама) – машину, а будинок коштував приблизно $1000.

Зарплати на заводах Форда – $35 в тиждень, що становило $140 або 217 грам золота в місяць. Це було десь вдвоє-втроє вище середньої зарплати по країні.

Минуло 100 років.

Ціна золота за грам – $58 або 1546 грн.

Середня зарплата у США в 2021-у році складає так само 77 грам золота ($4366) в місяць.

У Києві за ті ж самі 1,56 грама золота (2 411грн) так само можна купити черевики, за 453 грама (699 000 грн.) – нову машину, а за півтора кілограми золота – квартиру.

Автор тексту: Павло Марчук

ілюстрації: мережа Internet

Раніше ми писали про те, як Шамановський Ю.П. та депутати місцевої ради крадуть у громади землі комунальної власності.

Коптер для фронту

– Купуємо. – кажу зазвичай я.

– А де гроші візьмемо? – питаються в мене колеги.

– Гроші я дістану. – кажу я.

Я завжди так кажу, і завжди дістаю гроші. Десь. Звідкілясь. Я досі не розумію, звідки і як я дістаю грошей, коли потрібна велика сума, і потрібна вона навіть не на сьогодні, а на вчора, позавчора.

Я дістану грошей. Я принижусь і буду просити. Я клянчити буду. Я закладу свої. Я підпишу таких же, нещасних, що давно заклали штани на фронт, і ми разом закладемо свої. Я випрошу. Я вимолю. Я, гордо виструнчившись, візьму принесені і вкладені в долоню суми, я вдячно кивну.

Я не візьму грошей лише у негідників.

У колишніх регіоналів, у московських лизунів, у зрадників – бо вони теж щось дають насправді фронту. От в них я не візьму. Але я дістану грошей, якщо вони потрібні фронту.

… ми коптер втратили. Нічого страшного, усі коптери рано чи пізно втрачаються. Це розхідники.

Ну, да, отакі дорогі розхідники. Війна – дорога штука загалом. Але коптер потрібен став терміново.

І я сказала: “Купуємо. Я грошей дістану”.

… учора на мене накричали в телефоні. На мене репетували і вищали. Вищав начебто і мужчина, дебелий чоловік, але крик той був якимось аж дівочим.

Я просто подзвонила одному мільйонеру, одному колишньому депутату Верховної ради, БПП, потім ЕС, одному колишньому губернатору району. За всі роки війни я в нього не просила нічого і ніколи, ні для фронта, ані для себе.

Учора попросила.

І він почав вищати. “Не дам нічого! Нехай менше ворують!” – репетував він.

А я слухала те вищання й згадувала, що саме він, під час перебування у складі ВР, побив усі рекорди прогулів депутатської роботи. Не бачили його у ВР.

Я згадувала, як ще зовсім нещодавно він пихато відповів мені: “Карпати? Ти що, здуріла? Ми там не буваємо. Ми в Альпах відпочиваємо.”

Я згадувала, як колись, багато років тому, в нього спитали, чому він не допомагає сестрі, він же багатій, а сестра на милицях, інвалід, тягне трьох дітей і вмираючу маму.

Він засміявся у відповідь: “У Дінки завжди проблеми і вона завжди з них вишкрябується. А мені наблюдать прикольно.” – відповів він односельчанам, а ті переповіли мені.

Так, це мій брат.

І за ту фразу я йому вдячна.

Я запам’ятала добре, що ніхто мені не допоможе, і з усіх своїх проблем мені прийдеться вишкрябуватись самій. І я вишкрябувалась. Сама. Бо тією цинічною фразою мій брат дав мені силу. Дякую, брате. За всі роки війни, коли ми з друзями, моїми дітьми, моїм чоловіком і моїм рідним братом гасали по фронту – наш двоюрідний брат відправив на фронт хіба кілька обозів з продуктами.

Тітка мені про це гордо розповідала. А я всміхалась – я ж бо на той час точно знала, що продуктами від фронта відкупитись найлегше.

Особливо коли ти фермер.

Мільйонером його називають в наших краях.

Не знаю, я його статки не рахувала. Та й неважливо це – думала я, слухаючи, як він вищить в телефонну трубку. “Чого ж бо так вищати?” – думала я. Можливо, тому що, коли він був депутатом та головою районної адміністрації, він мав якісь важелі, аби запобігти розкраданню – адже він працював якраз у комітету протидії та запобіганню корупції.

Мав, але не зробив так, щоб у країні менше ворували.

“Що, не зміг?” – всміхалась я.

“Не захотів?” – оце вірніше.

Свої проблеми вирішував – це найвірніше.

Я поклала телефонну трубку і знову всміхнулась. “Нічого, купуємо коптер, я грошей дістану.” – дала я команду. Ну, так, це звучить як “Сьома, жарь рібу! – А где же ріба? – Ти жарь, а ріба будет!”

Але я таки дістала грошей. Ви ж пам’ятаєте, як казав про мене мій брат: “У Дінки завжди проблеми, і вона завжди з них вишкрябується. А мені наблюдать прикольно.”

Коптер сьогодні йде на фронт. Грошей на нього я позичила. Позичила я грошей в самої себе як голови волонтерського фонду.

Ці гроші було відкладено на покупку фронтового авто. Тому покупка фронтового авто знову дещо відкладається.

Що ж, коптер потрібно було вже на вчора. Тому купуємо. Грошей я дістану.

Я заклала поки що 40 тис грн (сорок тисяч гривень).

Я прошу вас допомогти мені ці гроші компенсувати.

Вони пішли з робочої кишені у робочу кишеню. З авта на коптер. Тепер треба навпаки – знову докласти на майбутнє авто. І не одне… Ви знаєте, у нас усіх проблеми, і ми всі якось з них вишкрябуємось. Бо наша найбільша проблема – фронт.

Бо якщо зрушиться ця наша проблема і фронт покотиться далі, до тилу – може полетіти шкереберть все, і тил, і ті поля маркіза Карабаса, мого брата-фермера, якому прийдеться втікати від Росії – навіть не знаю куди. Може, до Альп?

Втікай скоріше, брате.

Мій злиденний брат, бідося-мільйонер.

Бо поки що ми захищаємо твої поля і твоїх батраків, твоїх дітей і твій маєток.

Поки що… Насправді що ж, насправді ми все захистимо, куди ми дінемось.

Бо в нас є сила. Бо кожен з нас колись почув якісь слова про свою силу – а коли не почув, то сам у неї вірив чи просто знав. Отам, на фронті, хлопці й дівчата, кожен з них босота, голота, як і я, як і багато моїх читачів. І кожен з них і нас настільки багатший за оцих бундючних нуворішей, зробивших статки в бандитські дев’яності – наскільки спокійне слово сильніше за оте вищання в трубці, яке я чула вчора.

Я прошу допомоги, друзі.

Наразі – компенсація мого боргу за коптер.

Усього потрібно сорок тисяч гривень.

Дякую.

Зарані.

КАРТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ ФРОНТУ:

5168742224984579 гривнева картка

5168742222839171 євро

4149629396335416 долари США

5167 8020 0607 4931 Ощадбанк Макарова Діна Костянтинівна

Картка для допомоги мирним жителям і медикам: 5168755429590744, Приватбанк, Олександра Макарова.

Тут йде збір допомоги для ремонту фондових авто:

5168 7422 1608 6656 Макарова Діна Костянтинівна, банк Приват.

PayPal:paypal.me/AivarasSubacius

Western Union: Відправляти на ім’я Макарової Олександри Олександрівни.

Makarova Oleksandra Дата народження: 18 вересня 1989 року.

Відправник отримує код, який має надіслати отримувачу.

Текст: Діана Макарова.

Від редакції: Діана Макарова відома українська волонтерка, керівниця “ФОНД Діани Макарової”, який з перших днів війни займається наданням допомоги армії та Національній гвардії України, пораненим та біженцям, сім’ям військовослужбовців.

Раніше ми писали про блискучу операцію з недопущення процедури підкупу виборців в м. Кропивницький та про світову пандемію іспанського грипу століття тому.

Робота на успішному тепличному комбінаті Черкащини для Новоархангельщан

Жителі Новоархангельщини та Кіровоградщини можуть працевлаштовуватись на тепличному комбінаті Черкащини через місцеві центри зайнятості.

Про це повідомляє директор Новоархангельської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості  Оксана Єременко у черговому дайджесті від державної установи.

Роботодавці завжди були та залишаються незмінними головними клієнтами служби зайнятості. Таке партнерство та взаємовигідна співпраця допомагають вирішувати широке коло питань, і найголовніше – питання зайнятості безробітних громадян.

«Чималу роль у вирішенні питань зайнятості відіграють роботодавці, які співпрацюють з нами та готові надати робочі місця для працевлаштування безробітних. Саме тому фахівці служби зайнятості співпрацюють не тільки з роботодавцями, які здійснюють свою діяльність на території нашого району, а й за його межами», – наголошує директорка Новоархангельської районної філії обласного центру зайнятості Оксана Єременко.

Одним із успішних прикладів тісної і плідної співпраці районної філії є співпраця з Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Уманський тепличний комбінат», основним видом діяльності якого є вирощування у закритому ґрунті овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів. Тепличний комбінат, постійно розвиваючись та не зупиняючись на досягнутому, інтегрує досвід світових аграріїв, вивчає напрацювання вітчизняних науковців, а також розробляє і впроваджує раціональні з точки зору ефективності та економічності технології вирощування рослинництва.

«У нас є всі підстави пишатися технічним рівнем нашого підприємства. Застосування передового голландського обладнання, конструкцій та сучасних технологій світового насінництва та використання сучасних гібридів дозволяє нам домогтися рентабельності виробництва на високому рівні, що перевищує показники прибутковості деяких інших тепличних господарств. Але все це було б абсолютно неможливим без людей, які працюють на комбінаті», – зазначає директор комбінату, заслужений агроном України Микола Васильович Гордій.

Наразі на підприємстві працюють понад 600 працівників, які своєчасно отримують заробітну плату та забезпечені соціальним пакетом. Керівництво  дбає про колектив. Насамперед, покращуються умови праці, оновлюється технічне оснащення. За сприяння служби зайнятості Новоархангельської районної філії вже з початку цього року на підприємстві отримали постійне місце роботи семеро безробітних осіб за професією «Сортувальник у виробництві харчової продукції», тимчасовою зайнятістю були охоплені ще п’ятеро мешканців громади. 

Сподіваємося, що існуючий досвід роботи та подальша співпраця центрів зайнятості й роботодавців дозволить вирішити проблемні питання, бо лише спільні зусилля та координація є запорукою вирішення питань соціальної захищеності громадян та подолання безробіття. Нагадаємо, що  Уманський тепличний комбінат – один із діючих тепличних комбінатів України – був заснований у 1974 році. З 2017 року є членом Української плодоовочевої асоціації. На сьогодні загальна площа господарства складає 35,15 га.

Теплиці розташовані в м. Умань, а також по філіях підприємства – у містах Христинівка і Тальне Черкаської області. 

Комбінат має власний логістичний центр. Виробництво сертифіковано згідно із системою міжнародних стандартів якості та безпеки Global GAP.

Сімейний лікар Інна Мегесь закликає громаду щепитись від COVID-19

Заступник головного лікаря КНП Новоархангельської селищної ради “ЦПМСД” Інна Мегесь закликає жителів Новоархангельської ОТГ та сусідніх об’єднаних територіальних громад приходити в Пункти вакцинації та щеплюватись наявними нині вакцинами.

Про це пані Інна дописує на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook 20 серпня 2021 року.

Прошу максимального репосту!!!

Шановні жителі Новоархангельського району та гості Новоархангельщини, запрошую всіх бажаючих на вакцинацію від Covid-19.

Вакцинація відбувається в приміщені дитячої консультації, на першому поверсі поліклінічного відділення за адресою с. ТОРГОВИЦЯ, ВУЛ. І. СІРКА, 15.

На даний час можна щепитись однією із двох вакцин: Астра Зенека (Південна Корея) та Коронавак (Китай).

Ці вакцини зареєстровані в ВООЗ. Після вакцинації Астра Зенека можливий в’їзд в країни ЄС без карантину та ПЛР тестів. Після вакцинації Коронавак в’ їзд в країни Угорщина, Молдова, Грузія, Туречинна.

Вакцинація Коронавак кожного дня з 8:00 до 16:00, крім суботи неділі, без попереднього запису, вакцинація Астра Зенека за попереднім записом за телефонами 0970295457 та 0680631683.

Хочу поділитися власними думками на рахунок вакцинації: Восени минулого 2020 року, коли до нас в район прийшла коронавірусна хвороба, коли не вистачало місць в нашій лікарні та закладах країни для госпіталізації важко хворих, коли не вистачало кисню, коли деякі мої колеги рятуючи життя хворих з Covid-19, були інфіковані та були на межі життя та смерті і дивом чи дякуючи Богу врятувалися, та на даний час мають змогу далі надавати вам медичну допомогу, я дуже боялась що мої рідні, близькі та батьки не дочекаються рятувальної вакцини.

І на даний час коли можна вакцинуватись, мене дуже дивує позиція багатьох мешканців нашого району, які бояться та вірять в міфічні побічні реакції від вакцинації, але чомусь не боятся захворіти та мати ускладнення чи навіть смертельні випадки від Covid-19.

Звичайно більшість людей перехворіло чи перехворіє з легким перебігом, але де впевненість що це будете саме ви чи ваші рідні? Я на власні очі бачила десятки таких хворих, повірте це нелегка смерть, коли людина в прямому сенсі цього слова лізе на стіну від нестачі кисню, а лікар використовуючи всі доступні засоби не може їй нічим допомогти. Вакцинація не гарантує, що ви не захворієте, але дає гарантію, що захворювання матиме легкий перебіг, без потреби в кисні і госпіталізації. Прошу вас подумати про важливість вакцинації, подумати про доступний захист своїх батьків та близьких.

Не нехтуйте своїм здоров’ям та здоров’ ям своїх близьких.

На уточнююче питання чи є можливість для жителів Новоархангельська пройти процедуру щеплення від COVID-19 вакцинами Comirnaty/Pfizer-​BioNTech або Moderna, сімейний лікар відповіла, що

“Станом на п’ятницю вакцина модерна та Комірнаті (Пфайзер), була лише для введення другої дози, кожного дня ситуація змінюється. Пфайзер був в основному для організованих колективів, якщо був залишок, щеплювали всіх бажаючих, Модерни поки що не було в районі”

Раніше ми писали про публічно озвучену обіцянку директора департаменту охорони здоров”я Кіровоградської ОДА Олега Рибальченко щодо можливості вільно щепитись вакцинами Comirnaty/Pfizer-​BioNTech (і, навіть,) Moderna з 19 липня в Пунктах щеплень для кожного бажаючого жителя об’єднаних громад.

Зокрема, на території колишнього Новоархангельського району в:

  • Новоархангельській об’єднаній територіальній громаді
  • Підвисоцькій об’єднаній територіальній громаді
  • Надлацькій об’єднаній територіальній громаді

Однак, як бачимо, обіцянки обласного посадовця так і не були виконані.

Для того, щоб отримати бажану вакцину жителю тієї чи іншої громади потрібно або перебувати в якомусь організованому колективі, або сподіватись на залишок, гаючи дорогоцінний час в тривалому очікуванні.

Нагадаємо, що раніше працівники Кіровоградської обласної державної адміністрації отримали першочергове щеплення вакциною американо-бельгійського виробника Comirnaty/Pfizer-​BioNTech .

Ілюстрація: Internet, допис у соціальній мережі.

Увага! Поліція Новоархангельська організовує жителів на пошук зниклого

Новоархангельське відділення поліції Голованівського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області звертається з проханням до жителів смт Новоархангельськ взяти участь в пошуках зниклого, 8 серпня 2021 року,  Рибіцького Андрія Олександровича, 22.07.1986 р.н., жителя Хмельницької області, Славутського району, с. Цвітоха.

Раніше ми повідомляли про обставини загадкового зникнення відразу двох громадян в один і той самий день: Дениса Насібова та Андрія Рибіцького.

Співробітники поліції запрошують всіх, хто має вільний час та можливість, прибути 21 серпня 2021 року о 09:00 до поліційної установи в смт Новоархангельськ з метою взяти участь в пошуках Андрія Рибіцького.

«Новоархангельським відділенням поліції 21.08.2021 року планується проведення пошуків даного громадянина в с. Солдатське та прилеглої території до р. Синюха. 

Прохання до небайдужих громадян – допомогти в пошуках вказаного чоловіка, збір для проведення пошуків відбудеться 21.08.2021 о 9:00 біля адміністративної будівлі Поліції в смт. Новоархангельск»

Ілюстрація: Pixabay